###Владислав Ващук: "В роздягальні "Динамо" стояла гробова тиша" ###

Владислав Ващук – харизматична постать нашого футболу, про його останній період кар’єри в «Чорноморці» пишуть не так багато, кореспондент turnir.com.ua вирішив поцікавитись справами у екс-захисника національної збірної. Владислав розповів про «Чорноморець», ФК «Львів», матч «Динамо» - «Шахтар» та чим збирається зайнятись по закінченню ігрової кар’єри.

Владиславе, як пройшло повернення до Одеси, як облаштувався?

Дуже приємно було повертатись до Одеси. Мені тут все подобається, в місті знімаю квартиру.

Сім’я наскільки нам відомо залишилась в Києві. Як часто бачитесь з дружиною і сином?

Сім’я і справді залишилась в Києві. До речі, вони приїжджали до мене в Одесу коли у сина були шкільні канікули. В більшості випадків одразу після гри я їду в столицю на один день, коли команді дають відпочинок, а потім знову повертаюсь в розташування «Чорноморця».

Як розцінюєш період проведений в ФК «Львів» і чому залишив цю команду?

В країні зараз повна нестабільність, в результаті цього у Львові повністю змінились фінансові умови, які мене не влаштовували. Сергій Ковалець попросив мене дати чітку відповідь на питання з подальшим перебуванням в команді. Головний тренер дав знати що буде задоволеним, якщо б я залишився в ФК «Львів». Цей період в моїй кар’єрі я б розцінив як чудовий досвід для подальшого футбольного життя. Спочатку було важко, але потім мені сподобалось працювати з молоддю. Я б назвав «Львів» найперспективнішою командою України.

Кажуть, що ви у «Львові» виконували функцію не тільки гравця, а й другого тренера…

З Ковальцем ми визначились, що я займатимусь справами всередині колективу, зокрема дисципліною. Мені здається, що саме дисципліна в колективі дає подальшу дорогу для іншої праці. Саме із-за цього мені одразу дали прізвисько «Батя». Я у них спитав навіщо, а вони все одно кажуть будеш «Батєю».

Як взагалі вам місто Лева? І на якій мові спілкувались з партнерами?

Місто дуже спокійне, красиве, є на що подивитись. Язикового бар’єру в спілкуванні не відчував. З партнерами спілкувався як українською так і російською. Українську я знаю, але не часто приходиться нею говорити. Фільми люблю дивитись на російській мові.

Ви проти того, що в кінотеатрах показують фільми українською?

Моя точка зору така: у кожної людини повинен бути вибір. А коли вибору немає це вже інша ситуація.

В міжсезоння ходили чутки, що у вас був більш цікавий варіант з київським «Арсеналом». І їхати з Києва знову не прийшлось би…

І справді був варіант з «Арсеналом», ходили розмови аж до самого початку чемпіонату, але як ми бачимо розмови залишились лише розмовами. Мені дзвонив Олександр Заваров і навіть він нічого не міг сказати. Їм не було де тренуватись, грати, гравці не мали заробітної плати за 3-4 місяці. Знову таки нестабільність, я все зрозумів.

Були запрошення і з Казахстану?

Мене запрошували до «Локомотива». Ми перешли на стадію переговорів і мої інтереси були не прийняті. Задовго до переговорів, в телефонному режимі я балакав з партнером по московському «Спартаку» Єгором Тітовим, він казав, що по його інформації в Казахстані наразі гарні умови для продовження кар’єри. Я один раз переговорив з представниками «Локомотиву» вони сказали що зателефонують, але після цього по сьогоднішній день ніхто з Казахстану мені не дзвонив.

Як виник варіант повернутись в «Чорноморець»?

У мене тут багато знайомих ще з 2005 року. Я побалакав з ними, ми переговорили і зрозумів, що в «Чорноморці» на мене розраховують. Немалий фактор зіграли особисті зв’язки.

Багато знайомих облич зустріли після того як залишили команду?

Команда повністю змінилось. З того складу залишилось лише дві людини. Наразі в Одесі зібрана молода команда над якою потрібно працювати. Вирішувати серйозні задачі ми поки що не готові, про першу 5-ку годі й мріяти.

Яку позицію на полі вам відводить головний тренер?

На полі займаю місце опорного півзахисника.

Як себе почуває Сергій Федоров?

Балакав з Сергієм, він вже йде на поправку, йому зняли шви після операції в клініці Лінько. Його подальша кар’єра гравця залежить виключно від його бажання. Я взагалі не розумію, що вийшло в епізоді коли він травмувався, він пройшов всі підготовчі збори з командою і отримав травму де на неї ніхто не очікував.

За українським півфіналом в Кубку УЄФА слідкував? Що кидалось в очі в цих матчах?

Перший матч перевага була повністю на боці киян. В другій грі в Донецьку «Шахтар» повністю переграв підопічних Сьоміна. Велику роль в цих матчах зіграло індивідуальна майстерність гравців, що ми гарно побачили наприкінці другого матчу. В цих матчах вболівав за «Динамо».

З кимось з партнерів по «Динамо» зідзвонювались після гри?

Після матчу говорив з Шовковським, в «Динамо» була гробова тиша. Для них ці матчі були головними матчами сезону, а можна сказати останніх років.

Що так змінив Сьомін прийшовши в «Динамо», що воно по-справжньому заграло?

Мені важко сказати. Особливо кардинально Сьомін нічого не міняв. Лише людей в команді змінив, зробив ставку на молодь, яка в свою чергу не підвела.

Когось з «Динамо» з чемпіонством привітав?

Якщо чесно то ні. Цьогорічне чемпіонство вже давно читалось по турнірній таблиці. Може тому цей дух чемпіонства в певній мірі втрачено. Велику роль зіграли півфінали Кубку УЄФА, які більше привертають увагу на себе ніж національний чемпіонат.

В останній своїй грі «Чорноморець» поступився 1:4 дніпропетровському «Дніпру». І виглядав повністю розгубленим. Невже «Дніпро» був настільки сильніше?

Ми вже переглядали цю гру всією командою. Всі звернули увагу на те, що деякі гравці недопрацьовували до кінця. В результаті чого це сказалось на ході гри. Було багато провалів, втрат м’яча в простих ситуаціях. Зараз йде лише становлення команди, нам потрібно попрацювати тактично, звернути увагу на дисципліну на полі. Нас чекає багато роботи, я бачу багато позитивних моментів на тренуваннях, вся молодь має бажання, але гра з «Дніпром» показала що ми десь ще сирі. Це не «Дніпро» так гарно грав, а ми дозволили йому це робити.

Важко після стількох років ігор за Національну збірну, матчів в Лізі чемпіонів боротись за виживання, виходити на поле щоб здобути хоча б нічию?

Важко грати з командами з верхньої частини турнірної таблиці, нашими грандами, з всіма іншим ми можемо поборотись. Дехто налаштовується щоб зачепитись за очко, я ж виходжу лише на перемогу. Ще з часів київського «Динамо» я звик в кожному матчі розраховувати на максимальний результат. У мене такий принцип в житті: якщо грати – так грати, а якщо так просто виходити то взагалі краще не виходити.

Після завершення кар’єри збираєтесь залишитись в спорті чи підете в бізнес?

Поки що рано про це говорити, але я збираюсь залишитись в футболі. Бізнес можна вести паралельно, є люди які цим займаються. Дружина знає як вигідно займатись бізнесом. А я хочу займатись футболом. Хочу навчатись на футбольного менеджера. Я вже все дізнався і скоріш за все диплом отримуватиму на курсах в Москві. В Росії в цьому сенсі підходять більш професійно ніж у нас. Там зовсім інший тренерський штаб готує менеджерів.